Інформацію про гарантійні зобов’язання закріплено статтею 7 Закону України «Про захист прав споживачів»:

Стаття 7. Гарантійні зобов’язання

1. Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.

Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Наприклад: ви купуєте новий ноутбук із гарантією 1 рік. Це означає, що гарантія розповсюджується як на сам виріб, так і на зарядний пристрій (чи інші комплектуючі). Якщо виробник чи продавець дає гарантію на комплектуючі вироби менше, аніж на основний виріб, тоді одразу запитуйте документ, що це підтверджує.

2. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

По-перше, завжди перевіряйте наявність цих документів. По-друге, дивіться на вказаний там гарантійний строк. Гарантійні зобов’язання у будь-якому випадку включають також будь-які зобов’язання виробника (виконавця) або продавця, передбачені рекламою. Усе, що вказано у рекламі по телевізору, банерній рекламі чи інтернет-рекламі має повністю відповідати дійсності.

3. Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров’я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.

Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання. Завжди перевіряйте строк придатності. Особливо, якщо це стосується продуктів та ліків. Якщо ви бачите, що дата кінцевого споживання не вказана, зверніться до продавця. У разі відмови звертайтеся до Державної інспекції із захисту прав споживачів.

*Зверніть увагу, що продавати товар із закінченим строком придатності заборонено.

Якщо ж виникли питання щодо лікарських засобів (що зараз, на жаль, є розповсюдженим явищем), звертайтеся до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. А якщо сумніваєтесь у якості ліків та взагалі законності їх виробництва, то переходьте на сайт Державного реєстру лікарських засобів України. Там ви знайдете інформацію щодо препарату, ліцензію на продаж, склад діючих речовин, виробника та інші важливі деталі. На сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Додатком №2 до Постанови КМУ №172 від 19.03.1994 року гарантійний строк на:

• Одяг, хутряні та інші вироби

весняно-літнього асортименту – з 1 квітня 

осінньо-зимового асортименту – з 1 жовтня

• Взуття
  
  

 зимового асортименту – з 15 листопада по 15 березня

весняно-осіннього асортименту – з 15 березня по 15 травня та з 15 вересня по 15 листопада

літнього асортименту – з 15 травня по 15 вересня

4. У разі продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення – від дня їх здійснення, а якщо день передачі, установки (підключення) чи складення товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу, – від дня укладення договору купівлі-продажу.

Наприклад, ви замовили поштою товар з інтернет-магазину. Гарантія на даний товар обчислюватиметься з моменту отримання товару у відділенні пошти чи доставки товару кур’єром. Але якщо це, для прикладу, кондиціонер, то гарантійний строк обчислюватиметься з дня його установки в приміщення.

5. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об’єкта будівництва – не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.

Якщо у супровідних документах ви не бачите встановленого гарантійного строку, ви маєте право висунути відповідні вимоги протягом двох років. У випадку, коли це нерухомість, – протягом десяти років (рахуючи з дня передачі об’єкта вам).

6. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті.

Зверніть увагу, що «зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся із вимогою щодо усунення недоліків». Припустимо, що гарантія на телефон складає 30 днів. Якщо протягом цього терміну телефон зламався і перебував протягом 4 днів у гарантійному ремонті, тоді ці 4 дні додаються до встановленого гарантією часу.

7. При обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну.

Припустимо, ви купили певний товар, але він виявився неякісним. Обмінявши його на ідентичний, гарантійний строк обчислюватиметься з дня отримання нового товару.

Наступного тижня на вас чекає продовження циклу статей про захист прав споживачів, а на сьогодні це все. Сподіваємося, що ви засвоїли корисну інформацію і тепер зможете захистити власні права. 

P.S. Наостанок трішки корисних порад:

• Завжди зберігайте чек при купівлі товару чи отриманні послуги. Він є підтвердженням здійснення покупки чи отримання послуги.
• Якщо ви виявили невідповідність товару чи послуги, то необхідно звернутися з відповідною заявою (зверненням, скаргою, вимогою) про відшкодування збитків до продавця (виробника, виконавця). Її необхідно надіслати на юридичну адресу продавця, (виробника, виконавця) листом з описом та повідомленням про вручення.
• Надіслали. А якщо не реагують? Тоді звертайтеся до державних органи, що зобов’язані здійснювати захист прав споживачів. Наразі ці функції виконує Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.
• Є інший варіант: звернення до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих неякісними товарами чи послугами.