«Дні науки» – це науково-популяризаторський проект, що існує вже третій рік поспіль. Його організатори – волонтерське об’єднання «Моя наука». Це – спілка українських вчених, які прагнуть поділитись своїми знаннями з широким загалом і допомогти зробити це своїм колегам. Бо наука – це цікаво, це – захоплююче, це – видовищно і грандіозно, але не завжди доступно. Просто про складне – найкраща характеристика для цього масштабного заходу.

А він таки масштабний. Цього року він тривав два дні, 12 та 13 листопада, участь прийняли наукові інститути та музеї семи міст (Київ, Івано-Франківськ, Житомир, Канів, Львів, Одеса, Харків). У деяких з них було до десятка локацій. Цільова аудиторія – від школярів, студентів та їх батьків до докторів і кандидатів наук.

Кожен може вибрати щось собі до смаку – програма заходів публікується завчасно. На кожній локації традиційно представлені як наукові демонстрації, так і науково-популярні лекції. Також проводяться майстер-класи (наприклад, виявлення ГМО в харчових продуктах).

СПУ завітав на «Дні науки» 13 листопада в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця.

Спершу варто згадати про демонстрації. Вони були представлені співробітниками як цього інституту, так і Інституту зоології ім. Шмальгаузена, а також – університету ім. О.О. Богомольця. Кожна з них – це об’єкти, з якими працюють вчені. Тому вони можуть розповісти про це багато цікавого – потрібно лише задавати питання. На цій локації можна було ознайомитись з п’ятьма демонстраціями. Перша – це  зібрання кісток і луски риб. Виявляється, що маючи лише кістки, спеціаліст може визначити розмір і вид риби. Це можливо завдяки видоспецифічності деяких елементів скелету риби. Можна було побачити отоліти окуня, якого ще називають «річковою свинею» через неперебірливість у їжі. Отоліти – це невеликі камінчики, що розташовуються у внутрішньому вусі, і необхідні для відчуття рівноваги. Крім того, всі охочі могли спостерігати за роботою живого ізольованого серця і послухати про механізми його скорочення і про те, чому і як воно може працювати саме по собі. Можна було власноруч перевірити стан сітківки : якщо світити через закриту повіку зеленим ліхтариком під правильним кутом, світло заломлюється особливим чином, внаслідок чого можна побачити судини власної сітківки. Ключовим елементом наступної демонстрації був щурячий мозок. У відвідувачів заходу була можливість послухати про його будову і навіть подивитись під мікроскопом на приготовані власноруч зрізи. Все необхідне для цього – мікроскоп і апарат для нарізання незафіксованих (тобто не оброблених дубильними речовинами) тканин – було в наявності. Також гості Днів науки мали можливість послухати захоплюючі історії про пристосування птахів до польоту, про причини, механізми і передумови виникнення польоту як явища. Бо як би дивно це не звучало – пір’я виникло не для польоту, а для вдосконалення терморегуляції і для привертання уваги особин протилежної статі. Про це свідчить велика різниця в часі між виникненням пір’я (близько 250 млн. р. тому) і початком використання птахами польоту як способу пересування (близько 150 млн. р. тому). Відвідувачам розповідали про біохімію пір’я, про його типи, механізми росту і властивості, необхідні для польоту. І пір’я птахів, і волосся людини складається переважно з кератину (але для цього білку в організмі людини характерна дещо відмінна будова цього білка). Тобто людське волосся і пір’я птахів мають багато спільних рис.

Ознайомлення з демонстраціями чергувалось з науково-популярними лекціями. Перша лекція познайомила слухачів з методами дослідження сітківки. Це важливе питання, яке має безпосередній стосунок до повсякденного життя. Зір часом погіршується, особливо у студентів. Тому необхідно знати про те, як цьому запобігти. Визначальним є час діагностики, коли патологія ще не встигла набрати значних масштабів. Тому не варто забувати про профілактичні огляди. Ну і, звісно ж, не можна перенапружувати очі : читати в транспорті та за умов поганого освітлення зовсім не корисно. Наступний лектор (який представляв біологічний факультет КНУ) розповідав про двобічний взаємозв’язок між мікрофлорою кишечника і мозком. Виявляється, не лише мозок визначає життя всього організму, зокрема шлунково-кишкового тракту, а і навпаки: діяльність внутрішніх органів і мікроорганізмів, що населяють кишечник, справляє значний вплив на діяльність мозку, аж до впливу на когнітивні навички (наприклад, запам’ятовування) і поведінку в соціумі. Після цього можна було послухати про організацію ДНК в ядрі – молекули, що несе генетичну інформацію і визначає розвиток всіх живих організмів. Порівняно з розмірами ядра, молекули ДНК просто гігантські. І про хитрі способи їх упаковки розповідав третій лектор. Через кілька хвилин після цієї лекції аудиторія дізналась багато нового про те, чим ми користуємося щодня – про мило і його вплив на наше здоров’я. Наступні дві лекції були присвячені роботі мозку. Одна – патології (шизофренія), інша – тому, як зберегти мозок здоровим. Бо наш мозок і справді потребує захисту. Це неймовірно важливий і дуже чутливий орган. І щоб його нормальному функціонуванню ніщо не заважало, про нього потрібно дбати. Мінімізація стресу, повноцінне харчування і здоровий сон мають прямий вплив на його роботу. Наостанок залишилась історія про останні досягнення репродуктивної медицини, яка так само не залишила слухачів байдужими.

Отже, «Дні науки» – це прекрасна можливість передати частинку своїх знань іншим людям і поглибити власні. Причому, зазвичай це – не відірвані від нашого повсякденного життя знання, а те, що кожен з нас може використати на практиці. Як інформація про вплив антибактеріального мила на здоров’я шкіри. Тому час, проведений на «Днях науки», для будь-кого не буде витраченим марно.

Автор: Юлія Турчина

Редактор: Катерина Довгаль

Фото: Вікторія Якименко