22 квітня на Факультеті психології КНУ відбулася подія, ініційована та організована студентами для студентів – StudFest. Змістовне відзначення 50-річчя факультету, чи не так? Гостей заходу не злякала прохолодна погода та вихідний день – і вони не пожаліли! Розкритися та пізнати так багато нового випадає не щодня. Сподіваємося на продовження лекторію, а поки…

Розкажемо, як це було. Студфест гостинно відчинив свої двері об 11-й ранку. Людей було багато, але кожному приділили увагу: привітали, подарували маленькі презенти та провели до належної локації. До слова, «провожаті» допомагали гостям упродовж усього фестивалю, не даючи ні заблукати (адже прийшли студенти не лише з інших підрозділів КНУ, а й з інших університетів: приміром, НУХТ, НПУ ім. Драгоманова), ні засумувати.

Три лінійки лекцій було розділено кава-брейками та обідньою перервою, а в кінці заходу кожен мав можливість узяти участь у розіграші спецлотереї від StudFest, хоча й без цього кожен був у виграші 🙂

«Для годиться» перерахуємо всі пропоновані лекції (йшла групами по 3-4, тож кожен міг обрати тему до душі): «Уся правда про класичний гіпноз та регресивну гіпнотерапію» Владислава Кругляка, «Оптимізація консультативної взаємодії: коди проробки проблеми» Світлани Васьківської, «Емоційний інтелект (гештальт-тренінг)» Валерії Кваші, «Відчуй свою ціль життя» та «Трансформаційна гра «Дорога змін» Тетяни Родзінської, «Networking, або як побачити потрібну людину» Анастасії Омельчук, «Де взяти сили для самореалізації» Юлії Казанцевої, «Зміни мову – зміни мислення» Євгенії Ландяк, «Одна книга – один день. Міф чи реальність?» Святослава Вікторенка та «Коучінг як стратегія розвитку» Анни Сердюк.

Коротко розкажемо про кілька з них.

1. Владислав Кругляк розвінчував усі міфи про гіпноз та довів, що ним дійсно можна зцілювати за один сеанс. Щоправда, не все так просто: «докопавшись» до одного компоненту проблеми, часто виявляємо й інші (вони спливають та лікування триває). Але це не страшно, це нормально! Владислав працює лише із здоровими людьми, він готовий допомагати кожному. Нічого не приховує (навіть поділився таємницею: всім відомий проект «Зірки під гіпнозом» – не гра :)).

Що таке гіпноз? Ні, не змінений стан свідомості. Це стан спокою розуму, коли контроль над тілом людина повністю передає іншій людині, а сама почувається в безпеці. Усі зміни на фізіологічному рівні – хіба що легкі на рівні кори головного мозку. Що викликає гіпноз? Каталексію (ми відчуваємо легкість/важкість якоїсь частини тіла), амнезію (часткову чи повну), галюцинації (ні, не ті, які бачать наркомани; наприклад, кожен з нас переживав негативну галюцинацію, шукаючи мобільний, який насправді в нас у руці). Гіпноз – це дисоціація тіла від Я=емоцій (тобто від тіла). На противагу йому, транс – потьмарення свідомості. Це коли тиснуть у нашу больову точку, у нашу психотравму, і в нас виникає ірраціональний емоційний фон. Саме так і працюють циганки! Вони нікого не гіпнотизують, адже проти волі в гіпноз не зайдеш.

От іще один міф: людина з сильною волею не піддається гіпнозу. Навпаки, чим сильніше людина усвідомлює свою проблему та хоче її вирішити, тим краще вона сконцентрується, тим легше буде й гіпнотизеру! Гіпноз надзвичайно ефективний ще й тому, що лише ця техніка копає глибше, ніж до психотравми. «Майже всі наші страхи закладаються ще в перинатальний період, – каже Влад. – Ми мусимо знайти той момент, коли наша несвідомість (а її завдання – не зробити нас щасливими, а вижити) прийняла рішення боятися». Мабуть, робота гіпнотизера дуже виснажлива, лектор розповідав про випадки, коли пацієнт на сеансі, змінюючи це давнє рішення боятися, отримував від нього завдання розкрити емоції. Плакав, кричав, міг навіть бити в боксерський щит.

Із цікавого, почутого тут, хочеться також зазначити, що:

• Гіпноз заборонений при захворюваннях на епілепсію, шизофренію, при галюцинаціях та схильності до самогубства.
• Так, після першого ж сеансу проблема може зникнути! Але можуть «виповзти» інші, пов’язані з нею.
• Павлов чудово описав гіпноз з фізіологічної точки зору.
• Кругляк практикує регресивну гіпнотерапію. Кому цікаво, це – школа Дейва Елмана (не плутати з «дурницями» Еріксона, в якого немає жодного практичного підтвердження своїх теорій).
• Алергія в 99% – психосоматичного походження! Та й левова частка застуд теж.
• Обов’язковим компонентом лікування цього типу є не лише зміна початкового рішення, а й пробачення. Пробачити тих, хто зумовив психологічну травму непросто. Це не означає погодитися, адже ситуації дійсно бувають різними (зґвалтування чи безпричинне жорстоке побиття – насправді неправильно!) Але пробачити – не погодитися, а просто відпустити. І жити тут, дорослою людиною, адже рішення боятися, яке ти прийняв іще маленьким, тут, у дорослості, уже не актуальне.

Після лекції була й демонстрація самого сеансу (з товаришем і колегою, адже якби Влад узяв когось «із зали», сеанс міг би затягнутися; гіпноз – річ індивідуальна).

2. Секція Світлани Васьківської  із розглядом теми «Оптимізації консультативної взаємодії: коди, проробки проблеми» відбулася у двосторонній взаємодії. Була розглянута специфіка даного підходу, яка дає змогу не тільки надавати допомогу клієнтам у майбутньому, а й попрактикуватися на власних життєвих дилемах та протиріччях, адже важливо пам’ятати, що шляхів до вирішення проблем завжди є безліч, тож критично необхідно навчитися вміло перебирати їх. Саме тому учасники здобули певні психологічні секрети  боротьби з тією чи іншою проблемою з позиції іншої людини та мали змогу зрозуміти, наскільки їх проблеми є лише їх особистісною…

3. Секція Анастасії Омельчук була присвячена сучасно-актуальній темі для прогресивної молоді: «Networking, або як побачити потрібну людину». У наш час, коли психологічні маски та прийоми домінують у суспільстві та робочому просторі, так важко залишатися собою та навчатися правильного спілкування з людьми…

Рішенням від лектора стало золоте правило – «First give, then ask» – «будь-де, будь у чому спочатку щось запропонуй людині, а потім уже проси!»

А щоб існувати співзалежно з людьми у одному вимірі Анастасія Омельчук запропонувала декілька авторських  настанов:

• Будь готовим. Завжди.
• Будь зацікавленим перед тим, як зацікавити.
• Говори про себе – працюй над своїм брендом.
• Став запитання.
• Уважність. Толерантність. Привітність.

4. Остання лекція, на яку нам пощастило потрапити, була від магістра факультету Юлії Казанцевої. Близька для всіх, бо ж студентка, вона простою та доступною мовою пояснила, що ж таке самореалізація, як правильно визначити цілі та де взяти сили. Практичні завдання візуалізували лекцію та допомогли кожному учаснику самому розставити все по поличках. Усе ж плани – невід’ємна частина самореалізації (гостям пропонувалося розпланувати свої наступні 2 тижні, 3 місяці, півроку…) Але важливо й те, в чому живемо зараз, тож кожен описав, з чого складається його світ (так і легше було зрозуміти, що ми хочемо покращити чи змінити). Усім відома Піраміда Маслоу теж стала в нагоді: слухачі розподілили свої потреби за категоріями – «фізіологічні», «потреби в безпеці», «соціальні», «престижні», «духовні». От і бачимо, що для нас у пріоритеті! Наприкінці лекції подивилися уривок із фільму «У погоні за щастям», де була, мабуть, одна з основних тез цієї лекції та й загалом усього заходу: «Не слухай нікого, хто скаже, що ти чогось не зможеш, хто б це не був». Поставив ціль – досягни! І крапка.

День психологічного навантаження закінчився для студентів корисним самоаналізом, знайомствами з колом нових людей та розіграшем призів! Найактивніших нагородили сертифікатами про проходження дводенних занять у творчому та активному колективі підростаючих психологів та їх старших досвідчених наставників.

Щиро вдячні за змістовно проведену суботу студентам Факультету психології Шевченка та партнерам – ISHCHENKO.PRO, Пси-play, Олені Тараріній та Клубу вдосконалення особистості «Перспектива».

Чекаємо на продовження!

Автори: Ліна Павленко, Юлія Кузьменко
Редактори: Станіслав Марченко, Катерина Кубрак