Перший пункт звучить так:

Згідно із законом України “Про пенсійне забезпечення”, ти як студент маєш право на зарахування до страхового стажу періоди навчання на денній формі у вищих навчальних закладах, аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі, інтернатурі, резидентурі, за умови добровільної сплати страхових внесків;

Ну, тут все доволі просто. Платиш гроші – тобі нараховується страховий стаж. Розмір внеску коливається в межах від 918 гривень 6 копійок до 13770 гривень 90 копійок, мінімального і максимального відповідно. Залежить від розміру мінімальної заробітної плати (4 173 гривні на 2019 рік) і ставки Єдиного страхового внеску (22% з 2016 року і понині). Май на увазі, що з 2028 року тобі буде треба вже 35 років стажу для того, щоб піти на пенсію в 60. Тому кожен рік важливий, слідкуй за цим.

Здобувачі вищої освіти, які навчаються у вищих навчальних закладах на денній формі навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ось воно. Багато з вас вже на власному досвіді пересвідчився, коли їздили додому потягом за півціни. Пільговий проїзд покриває квитки на вагони 2-го та 3-го класу міжміського сполучення, плацкартні, а також всі вагони регіональних та приміських поїздів. Якщо ти хотів купе чи люкс за півціни, то вибачай, багато хочеш;) А завдяки профкому ти можеш собі замовити пільговий проїзний, який обійдеться набагато дешевше.

Але транспорт це ще не все. Також для тебе є багато різних знижок в кіно, боулінг, більярд та інші види розваг. А, ну і ще музеї, так. Що то за студент, який не ходить у музеї? Тому не лінуйся, і перш ніж кудись піти, дізнайся – а чи не варто прихопити з собою студентський квиток і отримати непогану знижку?

Варто також згадати про таку штуку, як ISIC. Що це таке? Це міжнародна картка студента, яка, по-перше, підтверджує, що ти студент, а по-друге, дає тобі цілу гору ніштяків і знижок у 120 країнах світу і 40к компаніях.

Далі на черзі у нас… Право на захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства.

Хм, хто б міг подумати. То це що ж виходить, студенти теж люди?!

Здається, інколи варто нагадувати про це право викладачам. Але якщо серйозно – ніхто не може бути примушений робити те, що йому не подобається. Заборона катувань/знущань – тут все зрозуміло. Всі ми люди, і всі рівні від народження. Ніхто не має права завдавати тобі пошкоджень чи знущатися з тебе. Якщо це право так чи інакше порушують – звернись у відповідні органи.

Йдемо далі. Право на спеціальний навчально-реабілітаційний супровід та вільний доступ до інфраструктури вищого навчального закладу відповідно до медико-соціальних показань за наявності обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я.

Здається складним? Зараз розберемся. Мова йде перш за все про студентів з обмеженими фізичними можливостями. Вони такі самі студенти, як і ми, тому держава таким чином забезпечує конкурентоспроможність на ринку праці.

Супровід – це не значить, що за вами вічно буде ходити якась людина і вирішувати проблеми за вас. Ні, це означає полегшення у здобутті освіти для осіб, стан яких ускладнює його. Супровід має декілька різновидів, наприклад, технічний (полягає в забезпеченні студентів допоміжними технічними засобами), педагогічний (надання необхідних кадрів, якщо виникає потреба врахувати особливості студентів), медико-реабілітаційний (полягає в підтримці і розвитку фізичного здоров’я студентів) тощо.

Наостанок: Право на оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Доволі очікувано. Розберімо кілька нюансів. До кого звертатись? До того, хто вищий за ієрархією. Якщо ваші права порушив викладач – звертаємось до декана, якщо порушення зі сторони декана – до ректора, ну а якщо вже порушує ректор, то збирай речі. Жартую. Суди ж ще ніхто не скасовував. Тому не забувай, що на кожну посадову особу можна знайти вплив.

Ефективність твоєї скарги підніметься, якщо ти знайдеш “братів за нещастям”, і ви напишете колективну скаргу про порушення права.

Запам’ятай лише одну річ: твої права за тебе ніхто не захистить. І захищати їх чи ні – це твій вибір. Можеш просто розвернутися і забути. А можеш дещо більше…

На сьогодні це все.  Ба, навіть більше. Це кінець твоїх прав. А тобі що, мало? Ну ей, що занадто – те не круто.  На цьому ми закінчуємо розповідати про тебе як студента. В наступному ти дізнаєшся, хто такий споживач, що ж він споживає і на яких правах.

До зустрічі, і удачі на парах, студенте!