У понеділок в Інституті філології КНУ відбулося чергове засідання літературної студії. Але воно було незвичайне! Щороку, традиційно на день перепоховання Тараса Шевченка, літературники ІФ виходять не лише за межі стандартів у поезії, а й за межі свого корпусу – засідали на задньому дворику 🙂 Що вийде, коли поєднати вірші, музику, перфоманс, фотовиставку та долучити до дійства визнаних професорів-літературознавців, читайте нижче.

Почала захід завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та компаративістики Людмила Грицик. Вона завжди за своїх: теплими словами згадала і випускників («Ми за вами стежимо!»), і студентів-поетів. «Хай вам твориться!» – а що ще потрібно творчим людям? Заклик Людмили Василівни почули й одразу ж почали втілювати.

«Виїзне дворикове засідання» почав Мар’ян Кондратюк. Музикою. «Я примерз до вікна… І наче не треба неба…» Так, поезія плюс гітара дорівнює успіх!

Але то був «розігрів». З власне віршами виступали спершу випускники Інституту: Марина Бабенко, Ігор Мітров, Анна Малігон… Особливо потішив щирістю член Спілки письменників України Олег Здорик: він замислився над тимчасовістю у світі: «Ми тимчасово щасливі і тимчасово нещасні… Ми взагалі тимчасові. Після лишається Слово». А чи бачили ви на цьогорічному «Книжковому Арсеналі» нову збірку Марини Єщенко «ЖиттЯ моЄ»? Ця сонячна дівчина обрала для виступу одну зі своїх новел, що порушують важливу проблему – паліативну допомогу. Текст увійшов до соціального арт-проекту Parasol, який створений з ініціативи Анастасії Євдокимової та покликаний допомагати смертельно хворим. Своїм досягненням поділився й Ігор Астапенко. Митець втілив мрію, створивши власний конкурс поезії, який існує вже 4 роки! І, звісно, він читав свою лірику.

До випускників ІФу близькі магістранти… Їм нелегко думати, що скоро доведеться вилітати з гніздечка. Особливо, певне, ластівці Світлані Коровченко, яка поділилася найсокровеннішим: «Задивлятись в безодню – це не тикати пальцем в небо», а ще довірила слухачам вершину своєї творчості – поезію «Лапи, крила, зуби, хвости». Хочете стати людиною з крилами – читайте її! Також творчістю поділилася й запальна ведуча Яніна Дияк. Читала поезію-диптих (а хто сказав, що в літературі не буває диптихів?)

Далі – перфоманс. Поети стають акторами. Вони наповнюються емоціями, виливають їх у слова. Як сказала автор-постановниця Дарина Гладун, цей виступ – данина ІФу; те хороше, що хочеться подарувати на прощання з рідними стінами.

Далі розлилися барви літературної творчості. Студенти навіть втікали з іспиту, щоб почитати свої твори)) Та не хвилюйтеся, навчання навчанням, а хіба сесію проміняєш на таку зустріч? Не проміняв навіть їхній екзаменатор, професор Юрій Ковалів. Він з колегами Анатолієм Ткаченком, Наталією Костенко та Олександром Астаф’євим щиро тішився за молоді таланти. Читалися поеми (Ілона Червоткіна), присвяти (Леся Зеліско), білі вірші (Анна Комар), парадоксальні поезії (Катерина Барановська), цикли віршів (Ольга Цапро) та роздуми про власну творчість (Ілона Павленко).

«Мікрофон не витримує дівочої експресії, норовить упасти!» – підмітила ведуча. Та не лише дівчата КНУ талановиті) У парі з Ольгою Крамар свій талант продемонстрував Віктор Свінціцький. Ця зворушлива пара не лишила байдужою аудиторію.

Не літтворчістю єдиною. Поетичне свято вийшло за рамки Інституту філології: перекладом білоруською поезії Жадана «Він був листоношею в Амстердамі» зірвав оплески та крики «Браво!» випускник фізичного факультету Олександр Приходько.

Найкраще завершення будь-якого свята – гумор, тож вже відомий нам Мар’ян з другом Єгором Семенюком насмішили «стандартненьким», але насправді оригінальним віршем та «Оптимістичним похоронним маршем». Мар’ян до всього цього додав… «Традиційну пісню про нетрадиційне» (так-так, це те, про що ви подумали!)

«А на цьому слові та й будьте здорові!» – і тепла компанія потроху почала полишати дворик, в якому ще от-от юрбилася на траві, лавках та біля ліхтарів. В якому зруйнувалися всі бар’єри. В якому знову й знову можна буде доводити, що ви – митець.

Не засмучуйтеся, якщо ви не грілися цього понеділка під променями сонця та Жовтого корпусу. Літературні студії триватимуть! Інститут філології КНУ обіцяє бути гостинним із кожним, тож… Творіть!

Автор: Юлія Кузьменко
Фото надані Прес-центром ІФ