Вокал чи епатаж: хто кого на Голосi КНУ 2017?

Світло прожекторів сліпило очі. Голоси конкурсантів змушували забути, де ти знаходишся. Емоції виконавців торкалися сердець навіть найсуворіших членів журі. Однак смак перемоги відчув тільки один. Голос КНУ 2017 — подія, яку можна побачити, почути, відчути на дотик і на смак, але, що найголовніше, — її треба прожити.

28 листопада актова зала Червоного корпусу отрусила свої лаштунки від сну, поважності й духу академізму. Того вечора для них просто не лишилося місця, адже драйв, натхнення, хвилювання конкурсантів і передчуття глядачів заполонили увесь простір, змішавшись у коктейль творчості, що сп'янив усіх присутніх.

Однак шановне журі не піддалося цьому оп'янінню: тверезо та справедливо оцінювало всіх учасників. Це й не дивно, адже судді – справжні професіонали. Тарас Тополя – український рок- та поп-співак, фронтмен гурту «Антитіла», Еліна Іващенко — переможниця “Голосу. Діти-3”, Едгар Вінницький – учасник шоу “Голос країни”, а ще вуличний музикант із величезним досвідом, Володимир Анатолійович Бугров — проректор з науково-педагогічної роботи КНУ (інформація виключно для недосвідчених першокурсників), Ірина Владиславівна Кондратьєва, Станіслав Гречка та Вікторія Литвинчук.

Отож, глядачі, затамувавши подих, чекали на конкурсантів. Та не лише співом були насичені виступи. Ми побачили й запальні танці від Ольги Положій, Ігора Шевченка та Юлії Овчиннікової, і зливу почуттів від Валерії Кудрявець та Захара Давиденка, і справжні короткометражні фільми, головними героями яких стали Софія Єрмоліна, Катерина Смаль, і гармонійне поєднання вокалу та танців у номерах Дениса Барабаша, Вероніки Швець, і навіть справжню театральну постанову від Крістіни Кірової.

Можна уявити, скільки сил, енергії та часу витратили конкурсанти на підготовку до Голосу КНУ-2017. Своїми враженнями поділилася Ольга Положій, студентка 1 курсу Інституту філології: “Мені надзвичайно сподобалась атмосфера, яка була на конкурсі. Дуже приємно спілкуватися з такими творчими людьми, які так само, як і я, закохані в музику й не можуть без неї жити. Найважче – це підготовка, бо вона займала багато часу, потрібно було знайти людей, костюми та інше. Але це того варте”.

Організатори подбали і про відпочинок учасників, тому запросили до виступу коміка Євгена Герасименко, який запропонував до уваги глядачів альтернативу звичайному смартфону — ШеваПонт із зображенням Тараса Шевченка на логотипі. Своїми виступами порадували золотий дует Голосу КНУ-2016 та переможниця минулорічного конкурсу Вікторія Литвинчук, а також танцювальна студія КНУ StuDance.

Звичайно, споглядати за конкурсом захоплююче, і поспілкуватися з вокалістами може будь-хто з нас. А чи цікаво вам поглянути на цю подію очима організаторів — культурного департаменту СПУ? Валерія Гриценко приділила нам всього декілька хвилин свого часу, проте встигла розповісти деякі цікавинки: “Нашою метою було відібрати учасників «най-най-най», і показати не масовість, а індивідуальність і талант кожного. Саме тому ми відмовилися від формату дуетів. Особисто мене вразило те, що вокалісти були надзвичайно різні: ми почули і джаз, й естрадний та академічний вокал. Насправді я ненавиджу вислів “Головне не перемога, а участь”, бо перконана, що уся робота має бути оцінена й нагороджена справедливо. Проте цього разу я орієнтувала учасників не на перемогу, а на отримання максимального задоволення від свого виступу. Голос КНУ — перший масштабний проект цього року, який дав гідний поштовх для подальшої успішної роботи”.

Цей вечір був особливим ще й тому, що не лише вокалісти змогли відчути увесь вир емоцій від перебування на сцені, а ще й глядачі із залу, серед яких були розіграні креативні подарунки — дерев'яні метелики. Призи отримали ті учасники, які змогли найпристрасніше, найвідвертіше, найоригінальніше зізнатися у коханні... своєму Університету. Це й не дивно, адже рум'яні червоні щічки головного корпусу та холодні, проте такі ніжні долоні корпусів на ВДНГ не можна не полюбити! Глядачі не на жарт перелякалися, коли почули від Ігора Шевченка зізнання в ледь не скоєній з Могилянкою зраді, але, на щастя, цього не сталося через академічну різницю.

А тепер... головна інтрига всього заходу! “Ха, я й так знаю, хто переміг!” – скажете ви. Однак ніколи не дізнаєтеся, що в мить нагородження думали переможці. Точніше, ніколи б не дізналися, якби не були підписані на наші ресурси 😉 Дівчата відкрили свої думки, отож уявімо: урочистий момент, усі конкурсанти зібралися на сцені, хвилювання й щастя, задоволення й вдячність, у залі панує тиша... Третє місце посіла Лепшина Владислава: “Гм, думка журі дуже суб'єктивна та ніяк не повинна вплинути на мій подальший розвиток у цій сфері”. Друге місце... Кірова Крістіна: “Бути другою серед 15 найкращих — це велика честь для мене. Шукайте мене на кастингах в наступному році!” І Золотим голосом КНУ-2017 стала... Смаль Катерина: “Звичайно, спачатку я не повірила. Мені було важко уявити себе на 1 курсі переможницею Голосу КНУ 2017. Я була настільки щаслива, що не могла зробити й кроку. Але я дуже переймалася іншими учасниками, бо розуміла, що вони відчувають. Взагалі я не люблю музичні конкурси, бо всі вокалісти унікальні, у кожного своя манера виконання, свій стиль, кожен чарує своїм індивідуальним тембром. Мабуть, я б не змогла вибирати з 15 виконавців лише одного, та мені дуже приємно, що цією людиною стала саме я. Я рада, що мене почули”.

Так і завершився конкурс Голос КНУ-2017, але залишилися незабутні враження від сили голосів і почуттів, активності групи підтримки Юлі Овчиннікової, яка отримала приз глядацьких симпатій за свій кавер на пісню Олі Полякової (після трьоххвилинного “ГЕ-О-ФАК! ГЕ-О-ФАК!” я й сама почала сумніватися, чи не вчуся на географа?). Неможливо забути й дерев'яний метелик для Бугрова Володимира Анатолійовича, заставку Windows під час виступу вокаліста, занадто запальну пісню «Мишка виновен» і всі ті спогади, які назавжди стали частиною життя кожного КНУшника 😉

Текст: Аліна Майорова

Фото: Лілія Абрамова

Коректор:  Юлія Кузьменко

Comments are closed.