Початок 2020-го став часом, коли в уряді заговорили про дуальну освіту. За планами МОН, вона є значним шансом для студентів попрактикувати знання, отримані під час лекцій. Приблизно 20% здобувачів вищої освіти не стажуються й не працюють за спеціальністю, оскільки вона їх не влаштовує.Чотири (можливо навіть і шість) років життя людини витрачається на здобуття знань про вид діяльності, якою вона не займатиметься в майбутньому. Тож, після кількох років навчання на спеціальність, яка не припадає студенту до душі, він починає розглядати різні варіанти, за якими він зможе змінити напрямок свого розвитку. Першим з таких є рішення знову зареєструватися на ЗНО та вступити на бажану спеціальність. Усе спочатку, по другому колу.

 

Такі курси можуть об’єднувати в групі людей різного віку, і всі вони приходитимуть до закладів неформальної освіти за реальними навичками. Навіщо слухати промови про те, чому технології зараз стрімко розвиваються? Важливіше дізнатися, як написати код в С++. Частіше за все таке навчання – це робота в групах з командними завданнями. На виході студенти отримують реальні вміння, символічний диплом організації та рекомендації на стажування чи роботу.
Микола Панченко, керівник однієї з всеукраїнських ГО – «Освітня асамблея», що проводить навчання у такому форматі, розповідає про те, що студенти подібних курсів мають більші шанси працевлаштування за умови наявності таких особистих якостей: працьовитості та саморозвитку.

Микола розповідає те, що можливість безкоштовно навчатися приваблює людей, оскільки в Україні є можливість навчатися неформально не віддаючи за це гроші. Доступ до бажаних практичних знань можна отримати на програмах від громадських організацій. Цим завідують волонтери, які запрошують викладати професійних спікерів. Головний аспект – написання мотиваційного листа. Своє бажання вчитися треба доводити  – це така угода з організацією, оскільки вони зацікавлені в мотивованих слухачах.